Російські оборонні компанії залишають авіасалони Азії: що стоїть за цією зміною?

Російські оборонні компанії поступово зменшують свою присутність на основних авіасалонах Азії, зокрема на Сінгапурському авіасалоні, де вони не брали участь вже другий рік поспіль. Це свідчить про зміни в експортній політиці Росії, зокрема через структурні обмеження та наслідки війни в Україні. Водночас Росія активно працює над зміцненням позицій на Близькому Сході та в Африці, шукаючи нових партнерів для реалізації своїх оборонних технологій.

Російські компанії оборонного сектору перестали брати участь у провідних авіаційних виставках Азії. Експерти пояснюють це скороченням активності та концентрацією експортної діяльності у вузьких напрямах. Про це повідомляє Defense News.

Журналісти зазначають, що російські виробники вже другий рік поспіль не беруть участі у Сінгапурському авіасалоні — найбільшому авіакосмічному заході в Азії, який триває з 3 по 8 лютого. Раніше Росія мала значну присутність на цій виставці, організовуючи спільні павільйони для компаній «Російські вертольоти» та Обʼєднаної авіабудівної корпорації під час авіасалону 2020 року.

Експерти підкреслюють, що відсутність російських компаній на азійських авіасалонах не свідчить про стратегічний вихід із регіону, а є вимушеним перерозподілом ресурсів через серйозні структурні обмеження. Зменшення присутності на ключових виставках відображає процес регіоналізації та концентрації експорту озброєнь, що частково пов’язано з війною в Україні. Франческо Скʼяві, науковий співробітник Швейцарського інституту Близького Сходу, зазначив, що ці зміни демонструють суттєві корективи у зовнішньополітичній та економічній стратегії Росії.

Попри відсутність на азійських виставках, протягом останнього року російські виробники активно зміцнюють позиції на Близькому Сході, зокрема у регіоні Перської затоки. Вони готуються до участі у таких оборонних заходах, як IDEX та NAVDEX, запланованих на лютий 2025 року в Абу-Дабі. Ці кроки є частиною стратегії Москви щодо компенсації втрати азійських ринків шляхом зміщення акцентів на інші регіони.

Загальна активність Росії на Близькому Сході та в Африці набуває вибіркового характеру. Зокрема, Алжир придбав російські літаки Су-57, а співпраця триває з Малі, Лівією та Ефіопією. Ці напрямки важливі для Росії, оскільки в умовах міжнародних санкцій країна шукає нових партнерів для реалізації оборонних технологій та підтримки зовнішнього попиту на свою продукцію.

Паралельно Росія нарощує постачання техніки для власних Збройних сил. У 2026 році планується передача понад 310 тисяч одиниць техніки та 21 мільйона засобів ураження. Міністр оборони Андрій Білоусов повідомив, що вже в січні 2026 року до армії надійшло понад 10 тисяч одиниць озброєння та близько 2 мільйонів засобів ураження. Це свідчить, що, незважаючи на економічні труднощі та міжнародну ізоляцію, Росія продовжує зміцнювати власні оборонні можливості.

Крім того, Росія шукає замовників на новий бронетранспортер, який відстає за експертними оцінками на 25 років. Ця техніка вперше була представлена на форумі «Армія 2023» і пізніше зафіксована під час навчань «Запад 2025» у Білорусі поблизу Польщі. Ці факти підтверджують, що, попри відсутність на міжнародних авіасалонах, Росія продовжує активну роботу над оборонними технологіями та підтримкою співпраці з іншими державами.

Таким чином, зменшення присутності на авіасалонах Азії є частиною загальної перебудови оборонної стратегії Росії. Вона концентрує експорт на вузьких ринках, зміцнює позиції у регіонах з високим попитом на озброєння та продовжує модернізацію власних Збройних сил. Ця трансформація демонструє прагматичний підхід Москви до зовнішньої політики та економічного планування в умовах нових глобальних викликів.

Аналіз змін у зовнішній оборонній стратегії Росії

У контексті зменшення участі російських оборонних компаній у провідних авіаційних виставках Азії, особливо у Сінгапурському авіасалоні, спостерігається важливий сигнал щодо перерозподілу стратегічних ресурсів. Рішення відмовитися від участі в азійських заходах не слід розглядати як стратегічний вихід із регіону, а скоріше як вимушену корекцію через серйозні економічні та політичні обмеження. Паралельно з цим, Росія активно зміщує фокус на інші важливі регіони, зокрема на Близький Схід та Африку, що дає їй можливість компенсувати втрату азійських ринків.

Це підтверджується активною участю Росії у таких оборонних заходах, як IDEX та NAVDEX, запланованих на 2025 рік, а також значною активністю на ринках Близького Сходу, зокрема в Перській затоці, де російські виробники укладають угоди з країнами, що мають стратегічне значення, такими як Алжир, Лівія та Малі. Водночас, Москва продовжує модернізацію власних Збройних сил, що свідчить про збереження внутрішньої стабільності в оборонному секторі, попри економічні труднощі.

Зменшення присутності на авіасалонах свідчить про новий етап у зовнішньополітичній та економічній стратегії Росії, де акценти зміщуються на країни з високим попитом на оборонні технології, що дозволяє компенсувати втрати через міжнародні санкції та політичну ізоляцію. Рішення Москви щодо подальшої концентрації експорту на цих ринках має стратегічну важливість для подальшого розвитку її оборонної промисловості.