За оцінками української розвідки, на поточний момент у розпорядженні Російської Федерації перебуває обмежена кількість ракет типу Орєшнік. Йдеться лише про декілька одиниць цього озброєння, що не дозволяє говорити про його масове застосування. Водночас держава агресор розглядає можливість переходу до серійного виробництва таких ракет у середньостроковій перспективі.
Згідно з наявною інформацією, фактичний запас ракет Орєшнік наразі не перевищує трьох або чотирьох одиниць. При цьому російське військово промислове керівництво планує розпочати серійне виготовлення цих ракет у 2026 році. Заявлені наміри передбачають випуск понад п’яти одиниць на рік, однак реалізація цих планів безпосередньо залежить від виробничих можливостей та технічних ресурсів.
У розвідці наголошують, що ракета Орєшнік має переважно політичне, а не практичне воєнне значення. Основна мета її демонстрації полягає у психологічному тиску та залякуванні європейських партнерів України, а не у досягненні вирішального військового ефекту на полі бою.
Технічні характеристики ракети свідчать про використання застарілих технологічних рішень. Це суттєво знижує її бойову ефективність та ускладнює експлуатацію. Ракета потребує постійного технічного супроводу, регулярного обслуговування та оперативного усунення несправностей, що додатково обмежує можливість її застосування.
Окремо зазначається, що рівень руйнівної дії Орєшніка є відносно низьким. У неядерному варіанті така ракета не здатна завдати значних втрат. Аналітичні оцінки вказують, що кінетична енергія її бойового блоку відповідає приблизно п’ятдесяти кілограмам тротилу. Через відсутність фугасної та осколкової дії реальний уражаючий ефект є суттєво нижчим, ніж у стандартних авіаційних боєприпасів, зокрема бомб типу ФАБ масою сто кілограмів.
Розвідка також звертає увагу на загальні обмеження військових можливостей Росії. Це стосується як виробництва бронетехніки, так і артилерійських систем. На 2026 рік заплановано збільшення випуску танків приблизно на двадцять відсотків до рівня двісті шістдесят одиниць. Водночас очікується зменшення обсягів відновлення наявної техніки щонайменше на сорок відсотків, що призведе до скорочення фактичної передачі озброєння у війська.
Попри це, російське керівництво продовжує декларувати наміри нарощувати виробництво різних видів озброєння. Йдеться про крилаті та балістичні ракети, ударні безпілотні літальні апарати, артилерійські боєприпаси та авіаційні бомби. Реалізація цих планів суттєво стримується нестачею виробничих потужностей і дефіцитом імпортної електронної компонентної бази.
Аналітики зазначають, що збільшення випуску окремих видів нових озброєнь можливе лише за рахунок скорочення виробництва інших зразків техніки. Такий підхід змушує Росію постійно обирати пріоритетні напрямки, що негативно впливає на загальну ефективність та збалансованість її військового арсеналу.
Крім того, у середині січня було зафіксовано атаку безпілотних літальних апаратів на полігон Капустин Яр. Саме з цього об’єкта раніше здійснювалися пуски ракети Орєшнік у напрямку території України. Цей факт свідчить про продовження робіт з тестування та вдосконалення нових типів ракет, незважаючи на їх обмежене практичне застосування.
